Це місто не спроста з’явилось на старовинних картах. Адже Чернівці володіли статусом крайового княжого міста Молдавського князівства, тобто підпорядкувались безпосередньо воєводі-господарю, а не боярину, монастиреві чи іншому власнику. Такі привілеї мали на Буковині всього декілька міст: Хотин, а також стара княжа столиця Сучава й Серет, що розташований на півдні краю.

Історія міста

Кожне місто має стільки ж облич, скільки в ньому людей, будинків, пам'ятників, вулиць, парків, скверів. Одні міста відразу з часу свого заснування займають визначне місце в історії , інші – лише з часом стверджують свою славу і значимість. Чернівці своєю історією, природною красою, дивовижною архітектурою, щедрою душею своїх мешканців давно зайняли  належне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. Його історія та сучасність,  минуле й сьогодення є  незабутніми для істориків,  цікавими для туристів, привабливими для фотографів та всіх, кому подобаються гарна архітектура, затишні вулички та сквери, унікальні вулички та будинки, які ще не спотворені сучасними проявами.

 

Історики  вважають, що назва міста походить від велелюдного міста-фортеці на південних рубежах Галицької держави, яке  мало назву "Чернь" або "чорне місто" і було збудоване на лівому березі річки Прут. Можливо ця назва походила від чорних дубових, перекладених чорноземом, стін фортеці, яка була повністю зруйнована монгольським завойовником Бурундаєм в 1259 році, після чого її  жителі переселилися на правий берег ріки Прут. З 1359 року місто стало частиною Молдавської держави.

 

За час свого існування місто декілька раз було зруйноване, перебуваючи  під гнітом Османської імперії, в 1774-1918 рр. входило до складу Австро-Угорської імперії, а з 1918-1940 рр. - Румунії.

 

Історико-архітектурна спадщина Чернівців – це цілісний архітектурний ансамбль періоду XVII – XX ст. Центральна частина міста загальною площею 226 га має статус заповідної території. Тут багато пам’яток містобудування: ансамблі площ Театральної і Центральної, вулиць О. Кобилянської, Головної, І. Франка, окремі споруди.

 

Загальна кількість пам’яток історії, культури, мистецтва, природи, археології державного і місцевого значення – 631.Збереглося декілька пам’яток архітектури часів середньовіччя. Найдавніша з них - дерев’яна Миколаївська церква (1604) – 1992р.була знищена пожежею, але нині повністю відновлена. Є в місті дерев’яна Вознесенська церква кінця XVII ст.., дерев’яна Успенська церква (1715), дерев’яна Спиридонівська церква (1715), Собор Різдва Пресвятої богородиці (1767). У XIX і на початку XX ст. в Чернівцях збудовано ряд відомих споруд – міська ратуша, приміщення поштамту, резиденція митрополитів, Вірменська церква, драматичний театр, палац юстиції, приміщення залізничного вокзалу. Найчарівнішою коштовністю в скарбі, яким є архітектурні споруди старих Чернівців по праву вважається витвір мистецтва відомого чеського архітектора Йозефа Главки - колишня резиденція буковинських митрополитів. Захоплення викликає веселкове сяяння черепиці її дахів, вигравання сонця на куполах, дивовижне поєднання суворості фортечно-зубчатих стін з вишуканою легкістю і ажурністю кованих грат. У цій дивовижній за своєю красою споруді вбачаються візерунки української вишивки, гуцульської писанки, буковинського килима, легко вловлюються елементи різних архітектурних стилів, які створюють органічну цілісність споруди. Сьогодні тут розташований чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, який недавно відсвяткував своє 135 – річчя.

 

Місто стало самоврядним в березні 1864, коли були обрані перші члени міської ради.

 

Особливо помітний слід в історії Чернівців залишив другий автономний бургомістр Антон рицар Кохановський фон Ставчан (1866-1874 та 1887-1905 роки). Якраз з його іменем пов'язане становлення Чернівців як міста європейського типу. В той час значно зросла ділова активність у місті, почало розвиватись виробництво та торгівля, Чернівці стали міжнародним транспортним центром. Була відкрита продовольча біржа, завершено будівництво водогону та каналізаційної системи, розпочала роботу перша електростанція, започатковано електричний транспорт, збудовано ряд визначних архітектурних споруд міста, а справжнім вінцем його діяльності стало спорудження міського театру.

 

Сучасні Чернівці - це обласний центр, який розташований на живописних берегах ріки Прут і займає площу близько 150 км2. Відстань до Києва близько 650 км. Чернівецька область межує з Молдовою та Румунією, Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями України. За даними Всеукраїнського перепису 2001 року в місті Чернівці проживало 240,6 тисяч осіб 65 національностей. Серед них: українці -189000 (79,8%), росіяни - 26700 (11,3%), румуни - 10600 (4,5%), молдовани - 3800 (1,6%), поляки - 1400 (0,6%), євреї - 1300 (0,6%), білоруси - 1000 (0,4%), інші національності - 2900 (1,2%).

 

Станом на 01.01.2007 року в м. Чернівцях проживає 123 910 осіб віком до 35 років, з них у віці до 5 років – 12262 особи, у віці від 6 до 17 років – 32 486 осіб, у віці від 18 до 35 років - 79 162 особи.