Готел╕: Карпати

Сортувати за:
Г╕рський узв╕з База в╕дпочинку
Гостинний дв╕р База в╕дпочинку
Корона База в╕дпочинку
Мигово База в╕дпочинку
Довбушанка База в╕дпочинку
Коруна База в╕дпочинку
Красна садиба База в╕дпочинку
Легенда Карпат База в╕дпочинку
Петрос База в╕дпочинку
Садиба Лекече База в╕дпочинку
 


РОЗРАХУНКОВИЙ

КУРС

 

НА 03.12.2008

 

1 USD = 7.40 UAH

1 EUR = 9.40 UAH 

Курс валюти
Курс валюти
 
     Укра╖на    Карпати
 
Карпати

КАРПАТИ – це казка родом з дитинства, в яку так хочеться повернутися. Це св╕же г╕рське пов╕тря, п'янучий аромат р╕знотрав'я на схилах г╕р, синява озер ╕ прозор╕сть р╕чок, вируюч╕ водопади, багатство м╕неральних джерел. Б╕лосн╕жн╕ г╕рськ╕ вершини, морозне пов╕тря ╕ хрусткий п╕д ногами сн╕г, дивний нац╕ональний колорит карпатських с╕л, гостинн╕сть ╕ прив╕тн╕сть м╕сцевих жител╕в...

Карпати розташован╕ на заход╕ Укра╖ни на кордон╕ з Румун╕╓ю, Угорщиною, Словаччиною ╕ Польщею. Гори розташован╕ на територ╕╖ 4 областей Укра╖ни: Льв╕всько╖, Закарпатсько╖, ╤вано-Франк╕всько╖ ╕ Черн╕вецько╖. В цьому рег╕он╕ багата культура, традиц╕╖, ц╕кава ╕стор╕я.

Гори невисок╕, вулкан╕чного походження, середньою висотою близько 1200-1400 метр╕в. Найвища точка знаходиться в район╕ села Ясиня ╕ Яблуниця – гора Говерла (2061 м). Поруч розташован╕ вс╕ двохтисячники укра╖нських Карпат – Петрос, Хом'як, П╕п-╤ван.

З г╕р ст╕ка╓ безл╕ч р╕чок ╕ поток╕в. Деяк╕ р╕чки вважаються одними з найчист╕ших в ╢вроп╕. Майже вс╕ крупн╕ р╕чки – Прут, Черемош, Стрий – придатн╕ для сплав╕в. У р╕чках водиться безл╕ч вид╕в риб, тому рибалка там – одне задоволення. Ще в горах дуже багато красивих озер. Найв╕дом╕ше – озеро Синев╕р, визнано одним з самих чистих.

На територ╕╖ Карпат розташовано безл╕ч джерел м╕неральних вод. Тому сюди при╖жджають туристи не лише для в╕дпочинку, а ще ╕ для л╕кування захворювань ╕ сп╕льного оздоровлення орган╕зму. Особливу увагу сл╕д прид╕лити чистот╕ пов╕тря – п╕сля великих м╕ст р╕зниця дуже ╕стотна. Пов╕тря там св╕же, з великим вм╕стом озону, з легким ароматом хво╖. Тому там розташовано безл╕ч санатор╕╖в для л╕кування захворювань дихальних шлях╕в.

Г╕рськ╕ вершини вкрит╕ сн╕гом близько 5 м╕сяц╕в на протяз╕ року. Практично в будь-якому рег╕он╕ ╓ м╕сця для катання на лижах – лижн╕ бази; санатор╕╖ зазвичай розташован╕ в м╕сцях, придатних для катання на лижах ╕ сноубордах.

Якщо Ви в╕дда╓те перевагу екстремальному в╕дпочинку, можна п╕ти в пох╕д по г╕рських вершинах, п╕шки або на велосипедах, на джипах, кататися на конях, займатися парапланеризмом, полюванням... Також можна з'╖здити на екскурс╕╖, наприклад, до Львова або Ужгороду – найкрасив╕ш╕ м╕ста Укра╖ни.

Найв╕дом╕ш╕ м╕сця – Яремче, Славське, Синев╕р, Яблуниця, Межиг╕р'я, Гута, Свалява... Взагал╕, на територ╕╖ розташована величезна к╕льк╕сть готел╕в, санатор╕╖в, баз в╕дпочинку, панс╕онат╕в, приватних котедж╕в. ╤ ц╕ни на житло тут невисок╕. Кожен знайде в╕дпочинок за сво╖м смаком.

При╖жджайте в╕дпочивати в цей дивний край! Ви насолодитеся прекрасною незайманою природою, красою г╕рських вершин, потужн╕стю г╕рських р╕чок, чистим пов╕трям. Ви отрима╓те незабутн╕ враження – досить при╖хати туди один раз. Ви полюбите цей край, ╕ вас тягнутиме сюди знову ╕ знову. Адже не даремно сп╕вав В.Висоцький - "Краще за гори можуть бути т╕льки гори".

 

Гори

Велика г╕рська система Карпат почина╓ться недалеко в╕д Братислави (Словаччина) ╕ зак╕нчу╓ться на п╕вденному сход╕ недалеко в╕д "Зал╕зних вор╕т" в Румун╕╖. Довжина Карпатських г╕р близько 1500 км. Дугою з трьох стор╕н вони охоплюють середньо╓вропейську низовину. У п╕вн╕чно-зах╕дн╕й частин╕ ширина склада╓ 240 км., в п╕вденно-зах╕дн╕й – 340, в п╕вн╕чно-сх╕дн╕й (територ╕я Укра╖ни) – 100-120 км.

Залежно в╕д розташування ╕ особливостей, Карпати под╕ляються на Зах╕дн╕, Сх╕дн╕ ╕ П╕вденн╕. Зах╕дн╕ розташован╕ на територ╕╖ Словаччини, Чех╕╖, Польщ╕ ╕ частково Угорщини, де розташована найвища точка Карпат – гора Говерла (2655 м над р╕внем моря).

П╕вденн╕ Карпати розташован╕ на територ╕╖ Румун╕╖. Сх╕дн╕ - на територ╕╖ Укра╖ни. Середня висота Укра╖нських Карпат – 1000 м. Гори тягнуться з п╕вн╕чного заходу на п╕вденний сх╕д при середн╕й ширин╕ 100 км. майже на 280 км. Найвища точка – гора Говерла (2061 м). В межах Укра╖ни Карпати под╕ляються на: зовн╕шн╕ (Бескиди, Горгани ╕ Покутсько-Буковинськ╕ Карпати), центральн╕ (Верховинськ╕) ╕ внутр╕шн╕ (Полонино-Чорногорськ╕).

Карпати – г╕рська система, яка ориг╕нальна тим, що на ╖╖ територ╕╖ збереглися ун╕кальн╕ для центрально╖ ╢вропи давн╕ л╕си. Сам╕ гори – р╕вн╕, без скелястих виступ╕в вершини – плато. Це частина гори вище 1400 м, де нема╓ л╕су.

На плато зроста╓ брусниця ╕ чорниця. Нижче, на схилах г╕р, широко поширен╕ чагарники ожини. Вл╕тку на г╕рських схилах можна побачити незл╕ченну к╕льк╕сть отар овець. Основна частина Карпат вкрита хвойними ╕ буковими л╕сами. Окр╕м ялини ╕ буку також зроста╓ дуб, граб, сосна, в╕льха, черешня, гор╕х. У склад╕ букових л╕с╕в: клен гостролист, ясен звичайний, ╕льм г╕рський, як╕ зараз практично не зустр╕чаються в багатьох районах Карпат. На вершинах г╕р – альп╕йськ╕ луги, де можна зустр╕ти безл╕ч вид╕в рослин. Тут беруть початок багато р╕чок зах╕дного рег╕ону Укра╖ни – Прут, Черемош, Лимниця, яку вважають за одну з найчист╕ших р╕чок ╢вропи.

У Карпатах Ви зможете побачити ще багато ц╕кавого. Наприклад, г╕рську сосну, яка зроста╓ на гор╕ П╕п-╤ван на висот╕ б╕льше 2000 м. Або модрину ╓вропейську недалеко в╕д Рахова, висота яко╖ склада╓ 54 метри. Весною також можна в╕дв╕дати долину нарцис╕в.

У горах багато рок╕в тому утворилися карстов╕ печери ╕ поклади кам'яно╖ сол╕. Над родовищами розташован╕ солон╕ озера, як╕ за л╕кувальними властивостями нагадують Мертве море.

 

Найц╕кав╕ш╕ м╕сця

Долина нарцис╕в – (Закарпатська область, недалеко в╕д м.Хуст, в долин╕ р.Тиса ╕ р.Хустець) – ╓дине м╕сце в Укра╖н╕ ╕ СНД, де зустр╕ча╓ться природне зростання нарциса вузьколистного у велик╕й к╕лькост╕. Под╕бн╕ зони, але на менш╕й площ╕, залишилися в небагатьох м╕сцях – Альпах, Румун╕╖, деяких Балканських кра╖нах. Масове цв╕т╕ння рослин в кв╕тн╕-травн╕ залиша╓ незабутн╕ враження у вс╕х, хто побачив це прекрасне видовище.

 

Гора Говерла – найвища вершина укра╖нських Карпат (висота 2061 м над р╕внем моря). Приваблю╓ любител╕в екстремальних вид╕в туризму. Як правило, в╕дкрита для сходження з травня по листопад. Гора розташована недалеко в╕д пмт.Ясиня.

 

Озеро "Несамовите" – саме високог╕рне озеро в Карпатах. Знаходиться на висот╕ 1750 м. Розташовано б╕ля гори Туркул.

 

Високог╕рна обсерватор╕я на г.П╕п-╤ван. Обсерватор╕я побудована на висот╕ 2022 метра на вершин╕ гори в 1936 роц╕. Будували ╖╖ польськ╕ майстри 2 роки. Зараз залишилися т╕льки ст╕ни.

 

Синев╕р – найб╕льше ╕ одне з найкрасив╕ших г╕рських озер Карпат. Його ще називають "Морським Оком", "Перлиною Карпат". ╤ д╕йсно, якщо дивитися з висоти пташиного польоту, то в╕дкрива╓ться живописна картина – яскраво синя водна глад╕нь в зелен╕й гущавин╕ л╕с╕в, з маленьким остр╕вцем посередин╕. Озеро оточене в╕ковими буками ╕ ялицями. Стовбури завтовшки в дек╕лька обхват╕в. Вода в озер╕ наст╕льки чиста, що можна бачити дно. Середня глибина озера – 10-12 метр╕в, максимальна – 24 метри. На берез╕ озера встановлен╕, вир╕зан╕ з дерева, ф╕гури Син╕ та В╕ра – закоханих персонаж╕в з древньо╖ легенди. Сюди при╖жджають святкувати вес╕лля з багатьох куточк╕в Карпат. Говорять, що якщо люди познайомилися ╕ покохали один одного на озер╕, то на ╖х чека╓ м╕цна любов.

 

Палаци ╕ замки

Перш╕ захисн╕ укр╕плення з'явилися на Закарпатт╕ ще в бронзовому стол╕тт╕. Але найб╕льш досконал╕ замки почали зводити в Х╤-XV╤╤ ст. На Закарпатт╕ нал╕чу╓ться 12 середньов╕чних замк╕в. Але якщо замки необх╕дн╕ були для проведення в╕йн, то для спок╕йного св╕тського життя в╕дом╕ феодальн╕ с╕м'╖ прагнули будувати спок╕йн╕ш╕, але в той же час гранд╕озн╕ш╕ палаци. Велик╕ розм╕ри, розмах, розк╕ш в ╕нтер'╓р╕ внутр╕шн╕х прим╕щень, ориг╕нальн╕сть ╕ р╕зноман╕тн╕сть арх╕тектурних стил╕в – все це характеризу╓ дворянськ╕ палаци.

 

Замки

 Ужгородський (м.Ужгород) – 12-18 ст., розташований в стар╕й частин╕ м╕ста. Найстар╕ший пам'ятник в╕йськового мистецтва ╕ арх╕тектури. У двор╕ замку внасл╕док археолог╕чних розкопок виявлен╕ залишки готичного храму середини 12 стол╕ття.

 

Мукачевський (м.Мукачево) замок "Паланок" – пам'ятник фортиф╕кац╕йно╖ арх╕тектури та ╕стор╕╖ 13-17 ст. На гор╕ вулкан╕чного походження в далек╕ часи ╕снували р╕зн╕ землян╕ ╕ дерев'ян╕ укр╕плення. В 9-10 ст. тут була споруджена невелика фортеця для охорони Карпатських кордон╕в Ки╖всько╖ Рус╕.

 

Чинад╕╓вський замок (м.Чинад╕╓во) був побудований в ХV ст. бароном Перен╕. В 1657 р. замок був значно пошкоджений польськими в╕йськами князя Любомирського. П╕зн╕ше замок виконував функц╕╖ в'язниц╕.

 

Невицький замок – вперше згаду╓ться на початку ХIV ст., як опорна база м╕сцевих феодал╕в проти корол╕всько╖ влади Карла Роберта Анжу. В X╤ ст. замок переходить до волод╕нь графам Другетам, як╕ будують на м╕сц╕ дерев'яного замку кам'яний. В 1644 р. п╕д час рел╕г╕йних во╓н трансильванський князь Ракоц╕ зруйнував замок.

 

Середнянський замок. Самотня башта збер╕га╓ та╓мниц╕ сво╖х перших господар╕в – лицар╕в ордена тампл╕╓р╕в. Говорять, що саме тут вони заховали сво╖ багатства.

 

Ру╖ни Корол╕вського замку – на м╕сц╕ старого слов'янського городища угорський король ╤штван V наказав збудувати корол╕вський мисливський будинок, де в друг╕й половин╕ Х╤╤╤ ст. Бейла ╤V заклав кам'яний замок для зм╕цнення кордон╕в держави. У 1405 р. замок був переданий роду Перен╕. П╕сля антигабсбургсько╖ змови, в як╕й брала участь с╕м'я Перен╕, за наказом ╕мператора Леопольда ╤ замок був зруйнований. В даний час залишилися т╕льки частки ст╕н. На одн╕й ╕з ст╕н розташована табличка з назвою замку.

 

Залишки Вишковського замку – перша згадка про фортецю в╕дноситься до к╕нця Х╤╤╤ ст. (1281 р.). Вона виконувала роль охорони водного шляху по р.Тиса, по якому йшла з солотвинських шахт кам'яна с╕ль.

 

Хустський замок Х╤-XV╤╤╤ ст. У 1191 р. угорськ╕ корол╕ зак╕нчили будувати фортецю, буд╕вництво яко╖ в╕дбувалося понад сто рок╕в. П╕сля 1526 р. замок перейшов до Трансильванського княз╕вства. У 1709 р. в замку в╕дбувся загальнотрансильванський сейм прихильник╕в Ференца ╤╤ Ракоц╕. У 1766 р. п╕д час велико╖ грози над Хустом блискавка вдарила в пороховий погр╕б замку ╕ значна частка фортец╕ була знищена вибухом, п╕сля чогозамок поступово втратив сво╓ стратег╕чне значення.

 

Хотинська фортеця (м.Хотин, 70 км. в╕д м.Черн╕вц╕ на берез╕ Дн╕стра) – ╕сторико-арх╕тектурний пам'ятник 13-19 ст. ╤сторичний музей. В'╖здом до фортец╕ служить дерев'яний м╕ст. Дв╕р под╕лений на 2 частини. Всередин╕ ╓ житлов╕ будинки, колодязь. Ст╕ни прикрашен╕ орнаментом з червоно╖ цегли. Ран╕ше у фортец╕ був водог╕н.

 

Палаци 

В╕лла Шенборн╕в (санатор╕й "Карпати", Мукачевський район). Побудована в 1890 роц╕. Романтизм. Буд╕вля ма╓ понад 300 в╕кон. Поруч вокзал ╕ парк, як╕ виконан╕ в стил╕ роман╕зму.

 

Палац "Перен╕" в м.Виноградово. Побудований в 14 стол╕тт╕. Двоповерхова буд╕вля у стил╕ бароко. На фасад╕ розташований родовий герб. Вс╕ господарськ╕ буд╕вл╕, а також розташований поруч парк виконан╕ в тому ж стил╕.

 

Палац "Довга╖в" розташований в с.Довге, ╤ршавський район. Побудований в 15 стол╕тт╕. П╕зн╕ше був перебудований в стил╕ класицизму.

 

Палац "Ракоц╕" (м.Мукачево). Палац розташований практично в центр╕ м╕ста. Зараз там розташову╓ться художня школа.

 

"Б╕лий палац" (Мукачево) – один з найб╕льш коштовних пам'ятник╕в палацового буд╕вництва на Закарпатт╕, колишн╕й палац граф╕в Шенборн╕в в Мукачево. Род Шенборн╕в волод╕в в Мукачевському кра╖ впродовж 200 рок╕в величезними уг╕ддями, якими був над╕лений в 1728 р. н╕мецьким ╕мператором Карлом, який займав в той же час престол короля Угорщини. Палац виник шляхом перебудови так званого Б╕лого Дому, побудованого в друг╕й половин╕ 17 ст. трансильванськими князями династ╕╖ Ракоц╕, ╕ до 1711 р. служив ╖м м╕ською резиденц╕╓ю.

 

Зимовий в╕дпочинок в Карпатах

 

 ЯРЕМЧЕ – в╕домий кл╕матичний курорт Карпат, розташований в долин╕ р╕чки Прут. Пам'ятка курорту – водопад Гук. Яремче – г╕рськокл╕матичний низьког╕рськ╕й курорт на висот╕ б╕льше 650 м над р╕внем моря. У 28-ми км в╕д центру Яремче знаходиться Яблунецький перевал, де пропонуються 5 г╕рськолижних бугельних п╕дйомник╕в в╕д 600 до 1100 м (функц╕онують до к╕нця березня).

 

ВОРОХТА – середньог╕рський кл╕матичний курорт, потопаючий в зелених лугах ╕ др╕мучих л╕сах в оточенн╕ гордост╕ Укра╖ни – Карпатських г╕р. Останн╕м часом Ворохта перетворилася на один з основних туристичних ╕ спортивних центр╕в Карпат. У цьому невеликому селищ╕ функц╕онують високояк╕сн╕ трампл╕ни ╕ канатно-кр╕сельн╕ дороги, п╕дйомники, спуски ╕ п╕дйоми, як╕ по г╕дност╕ оц╕нять любител╕ г╕рсько╖ лижн╕.

 

ЯБЛУНИЦЯ – знаходиться практично на кордон╕ ╤вано-Франк╕всько╖ та Закарпатсько╖ областей, недалеко в╕д знаменитого Яблунецького перевалу. В╕дстань до районного центру м.Яремче – близько 30 км. Яблуниця – найв╕дом╕ший г╕рськолижний центр ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. В Яблуниц╕ знаходиться 10 бугельних п╕дйомник╕в, завдовжки в╕д 100 до 1100 м (з них 2 в самому сел╕ ╕ 2 безпосередньо на перевал╕). Траси р╕зного р╕вня складност╕. Дуже зручний п╕д'╖зд до трас.

 

Г╕рськолижно-туристичний комплекс «Мигово» розташований в с.Мигово Черн╕вецько╖ област╕, на висот╕ 740 м над р╕внем моря, в самому серц╕ Прикарпаття. Його назва походить в╕д однойменного населеного пункту Мигово, що славиться джерелами м╕неральних вод. «Мигово» — це дивне м╕сце для в╕дпочинку круглий р╕к. У верх╕в'ях р╕чки Миговки знаходяться красив╕ м╕сця, а Миговське л╕сництво в╕доме сво╖ми мисливськими уг╕ддями.

Зимою «Мигово» — один з кращих г╕рськолижних курорт╕в Укра╖ни. Завдяки виг╕дному розташуванню ╕ природним умовам сн╕г тут випада╓ рано ╕ у велик╕й к╕лькост╕. У по╓днанн╕ рац╕онально╖ та ефективно╖ роботи з п╕дготовки трас (ратрак, сн╕гов╕ гармати) сн╕гове покриття тут в╕дм╕нне ╕ збер╕га╓ться з грудня до середини кв╕тня.

 

Яремче, Яблуниця, Ворохта, Буковель, «Мигово» – вс╕ ц╕ курорти досить в╕дом╕ ╕ улюблен╕ багатьма тисячами турист╕в не лише з Укра╖ни, але ╕ з кра╖н СНД ╕ ╢вропи. Пишн╕сть Карпатських г╕р, особливий гуцульський колорит, м'як╕сть кл╕мату, невинн╕сть дико╖ природи у по╓днанн╕ з комфортабельними умовами розм╕щення ╕ розумними ц╕нами приваблю╓ до Укра╖нських Карпат все б╕льше ╕ б╕льше турист╕в. Ми рад╕ запропонувати вам найб╕льш оптимальне по╓днання ц╕ни ╕ якост╕ в Карпатах.